Друже, котику, Ходи! (ВІрш Анфіси Букреєвої)

Хитрий кіт

Друже,  котику,  Ходи!
Треба  двора  підмісти,  

Трохи  мишок  поганяти,
Та  й  -  полями  мандрувати:
У  байрачку  погуляти,
На  кургані  понявчати…

А  під  вечір  –  вже  й  додому!
Бо  доїти  слід  корову,
Та  й  вечерю  готувати,
На  сопілці  пісню  грати.

    «-Ні,  не  хочу,  браття грати!-
    Кіт  шипить:
    « - Бо  слід  вже  й спати!
    - А  отую  ковбасу…  -  на  горище  піднесу!»
 

         Цап  до  лап,  та  й  гайда  з  хати…
        Як  поїв  –  солодше спати!